Тема: Поняття про міф. Теми і мотиви міфів. Міфи давніх народів.
Мета: визначити причини появи міфів, особливості міфологічного світосприйняття; ознайомитися з поняттями «міф», «міфологія», з’ясувати в чому полягає відмінність міфу від казки; ознайомити з тематичними групами міфів; працювати над виразним читанням давньоіндійських та давньоєгипетських міфів про створення світу; виховувати повагу до культури інших народів; розвивати навички зв’язного мовлення, спілкування, аналізу і систематизації навчального матеріалу, уміння висловлювати свою думку й обґрунтовувати її; виховувати всебічно розвинену особистість, прищеплювати інтерес до духовних надбань людства, розвивати допитливість, кмітливість; виховувати любов до книги як джерела знань
Обладнання: підручник, презентація
Тип уроку: вивчення нового матеріалу
Молчат гробницы, мумии и кости -
Лишь Слову жизнь дана.
Из древней тьмы, на мировом погосте
Звучат лишь письмена.
И. Бунин
ХІД УРОКУ
І. Актуалізація опорних знань.
1. Перевірка ДЗ
СЛАЙД 1
Діти зачитують письмовий відгук «Найкраща книга, прочитана влітку»
ІІ. Оголошення теми, мети, епіграфу уроку.
СЛАЙД 2
1. Відповідь на проблемне питання
- Прокоментуйте епіграф до уроку
ІІІ. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.
1. Робота з підручником (читання «Літературної розминки» - ст. 14-15 – до міфології)
СЛАЙД 3
2. Словникова робота
СЛАЙД 3 (щелчки)
Міф (від грецького mуthos = переказ) – оповідь, що передає уявлення людей про світ, його походження й будову, виникнення явищ природи, таємниці життя людини. Герої міфів – боги і герої.
Міфологія (від грецьких mуthos=переказ + lоgos=слово) - 1) сукупність, міфів якогось народу; 2) наука, що вивчає міфи.
3. Робота з підручником (читання «Літературної розминки» - ст. 15-16)
СЛАЙД 4
4. Створення таблиці «Тематичні групи міфів» (ст. 16)
СЛАЙД 5
5. Робота з підручником (читання «Літературної розминки» - ст. 17-18)
СЛАЙД 6
6. Словникова робота
СЛАЙД 6 (щелчок)
Мотив – сталий елемент певного сюжету, який повторюється в різних творах мотив всесвітнього потопу, мотив «золотої доби», мотив космічного яйця).
7. Створення таблиці «Відмінність міфу від казки»» (ст. 18)
СЛАЙД 7
8. Робота з підручником (читання «Давньоіндійського міфу про утворення світу» - ст. 19-20)
СЛАЙД 8
9. Бесіда за прочитаним текстом
- Доведіть, що твір, який ми щойно прочитали є міфом
- До якої тематичної групи міфів можна віднести прочитаний твір?
- Назвіть його героїв?
- Які відомі нам мотиви використовуються в цьому міфі?
10. Колективне створення словничка до міфу
Запис у зошит «Боги давньоіндійської міфології»
Брахма – творець світу й верховне божество в давньоіндійській міфології.
Варуна – бог океану.
Індра – бого грози та грому.
Вівасват – бог сонця.
Вішну – хранитель світу.
11. Робота з підручником (самостійне читання «Давньоіндійського міфу про створення ночі» - ст. 20-21)
СЛАЙД 9
12. Бесіда за текстом міфу
- Якій тематичній групі міфів належить міф?
- Хто є головним героєм міфу?
- Як пояснено у міфі виникнення ночі?
- Яку життєву мудрість вкладено у міф? (усе забувається з часом)
13. Робота з підручником (самостійне читання «Давньоєгипетського міфу про Тефнут» - ст. 21-22)
СЛАЙД 10
Завдання: створити словничок до цього міфу
Запис у зошит «Боги давньоєгипетської міфології»
Ра – бог Сонця
Тефнут – донька Ра (його око)
Шу – бог повітря
Тот – бог місяця
14. Відповіді на запитання за прочитаним текстом міфу (ст. 22-23)
15. Читання вчителем давньокитайського міфу про створення світу (Додаток 1)
СЛАЙД 11
Завдання: створити словничок до цього міфу
Запис у зошит «Боги давньокитайської міфології»
16. Бесіда за прочитаним міфом
- До міфології якого народу можна віднести цей твір?
- Якій тематичній групі міфів належить міф?
- Який відомий нам мотив використовується в цьому творі?
- Хто є головним героєм міфу?
- У чому, на думку китайців полягала основна заслуга Паньгу? (віддав усього себе для створення усього прекрасного на землі)
17. Читання вчителем давньокитайського міфу про створення людей (Додаток 2)
СЛАЙД 11
18. Бесіда за прочитаним міфом
- Хто і як створив перших людей?
- Чи досягла своєї мети богиня Нюйва? (так, вона перестала почуватися самотньою, а на світі з’явилося багато розумних істот - людей).
- Богинею чого вважали Нюйву давні китайці? (сватовства та шлюбу)
- Доведіть, що цей переказ є міфом.
ІV. Підсумки уроку
1. Бесіда
- Що таке міф?
- Про які особливі міфу ми сьогодні дізналися?
- Що таке мотив?
- З міфологією яких народів ми познайомилися?
V. Домашнє завдання
Після 1 уроку:
Опрацювати матеріали підручника (ст. 14-20). Вивчити словничок.
Після 2 уроку:
Малюнок А-4 («Бог Давньої Греції» - з підписом) для створення виставки.
Індивідуальні завдання (повідомлення про давню Грецію).
Додаток 1
Згідно з переказами, в той час, коли земля і небо ще не відокремилися одне від одного, всесвіт являв собою суцільний хаос і за формою нагадував куряче яйце. У ньому зародився наш першопредок Паньгу. У цьому великому яйці він ріс уві сні, важко дихаючи. Минуло 18 тисяч років до того часу, коли він прокинувся. Він розплющив очі, щоб роздивитися навкруги, та, на жаль, нічого не побачив: навколо нього був суцільний чорний і липкий морок, і серце його сповнилося сумом. Не знайшовши виходу з цього яйця, Паньгу схопив сокиру і з силою вдарив перед собою. Почувся страшенний гуркіт, який буває, коли рушаться гори, і велике яйце розкололося. Все легке і чисте одразу ж піднялося вгору й утворило небо, а важке і брудне опустилося вниз й утворило землю. Так небо і земля, що являли собою спочатку суцільний хаос, завдяки удару сокири відокремилися одне від одного. Після того як Паньгу відділив небо від землі, він, непокоячись, що вони знову з’єднаються, уперся ногами в землю і підпер головою небо. Так він і стояв, змінюючись разом із ним. Кожного дня небо піднімалося вище на 1 чжан, а земля товстішала на 1 чжан, і Паньгу виростав на 1 чжан. Минуло ще 18 тисяч років - небо піднялося дуже високо, земля стала дуже товстою, а тіло Паньгу теж виросло надзвичайно. Якого ж росту став Паньгу? Говорять, що його зріст дорівнював дев’яноста тисячам лі. Як найвищий стоп, стояв велетень Паньгу між небом та землею, не дозволяючи їм перетворитися на хаос. Так стояв він сам-один, підтримуючи небо й упираючись у землю, і не помітив за цією тяжкою працею, як проминули тисячоліття. Нарешті, земля і небо стали досить міцними, і Паньгу міг більше не боятися, що вони з’єднаються знов, - йому теж потрібно було відпочити.
Врешті-решт, він, подібно всім людям, упав і помер. Зітхання, що зірвалося з його уст, зробилося вітром і хмарами, голос - громом, ліве око - сонцем, праве око - місяцем, тулуб з руками і ногами - чотирма частинами світу і п’ятьма знаменитими горами, кров - ріками, жили - дорогами, плоть - землею, волосся на голові та вуса - зірками на небосхилі, шкіра та волосся на тілі - травами, квітами та деревами, зуби, кістки - блискучими металами, міцним камінням, сяючими перлинами та яшмою, і, здавалося б, зовсім не потрібний піт, що виступив на його тілі, перетворився на краплі дощу і росу. Одним словом, Паньгу, помираючи, усього себе віддав, щоб цей новий світ був багатим і прекрасним.
Додаток 2
У ті часи, коли земля відділилася від неба, хоча на землі вже були гори, річки, трава і дерева, і навіть птахи і звірі, комахи і риби, на ній ще не було людей, а тому світ був просторий і тихий. По цій землі бродив великий дух - Нюйва. Внутрішньо вона відчувала жахливу самотність і розуміла: для того, щоб оживити землю, необхідно ще щось створити.
Якось присіла вона на березі ставка, взяла жменю жовтої глини, намочила її водою і, дивлячись на своє віддзеркалення, виліпила щось схоже на маленьку дівчинку. Як тільки вона поставила її на землю, раптом - навіть сказати дивно - ця маленька фігурка ожила, закричала «уа-уа» і радісно застрибала. Їй дали ім’я Жень - «людина».
Перша людина була дуже маленькою, але, згідно з легендою, її створила богиня. Вона відрізнялася від літаючих птахів і чотириногих тварин і трималася як хазяйка всесвіту.
Нюйва була дуже задоволена своїм творінням, і, продовжуючи цю справу, виліпила з глини безліч чоловічків обох статей. Голі чоловічки, оточивши богиню, танцювали і радісно кричали. Потім вони поодинці і групами розбіглися у різні боки.
Здивувавшись і заспокоївшись, Нюйва продовжувала свою роботу. З-під її рук на землю падали живі чоловічки, і, чуючи навколо себе сміх людей, вона вже не відчувала себе такою самотньою, як раніше, адже світ був заселений її синами й дочками. Бажаючи заселити усю землю цими розумними істотами, Нюйва працювала дуже довго і, ще не досягши мети, дуже стомилася.
Врешті-решт, вона взяла щось на зразок мотузки, очевидно, це була зірвана з гірського обриву ліана, опустила її у драговину і, коли та покрилася жовтою рідкою глиною, стряхнула цю глину на землю. У місцях, де падали шматочки глини, з’являлися маленькі чоловічки, що кричали «уа-уа» та радісно стрибали.
Так вона спростила свою роботу: стряхне мотузкою - і одразу з’являється безліч живих чоловічків. Скоро на землі усюди були помітні сліди людей.
На землі з’явилися люди, і, здавалося б, праця Нюйви могла б завершитися. Однак вона замислилася, що ще можна зробити, щоб продовжувався рід людський, адже люди помирали, а створювати їх кожного разу заново було занадто тяжко. Тому вона, поєднавши чоловіків і жінок, примусила їх самих продовжувати свій рід і поклала на них обов’язки з виховання дітей. Так став продовжуватися рід людський, і з кожним днем людей ставало все більше і більше.
Нюйва встановила для людей форму шлюбу і стала найпершою свахою. Тому наступні покоління шанували її як богиню сватання та шлюбу.
